Громадяни створюють суспільство

Останнім часом все частіше можна почути нове для багатьох та не дуже зрозуміле слово “партисипація”. І далеко не завжди ми можемо хоча б самі собі пояснити, що мається на увазі. Хоча при цьому ми часто використовуємо інструменти партисипативної демократії, але навіть не усвідомлюємо цього. Ми робимо це, коли підписуємо петиції, подаємо індивідуальні чи колективні скарги та клопотання до органів місцевого самоврядування та центральної влади. Все це і є партисипацією, або участю у прийнятті управлінських рішень органами влади.

Але давайте відверто, чи часто ми це робимо? Навіть коли нам щось не подобається, або дратує, в більшості випадків ми просто сердимось, обговорюємо це із сусідами та й годі.

А між тим, європейські країни активно використовують важелі впливу громадян на владу, як місцеву, так і центральну. Адже ці установи функціонують завдяки громадянам, з чиїх податків чиновники отримують зарплатню. Тому принциповою позицією громадян більшості європейських країн є не просто отримати якісні послуги за свої гроші, але й взяти участь в управлінні своєю країною.

громада

Країни, традиції партисипативної демократії яких  існують вже багато років, дають готові взірці залучення громадськості до прийняття управлінських рішень в органах влади. І дуже часто ініціатива такої взаємодії виходить від самих громадян. Так, наприклад, у Великобританії благодійна організація “mySociety” створила кілька online-сервісів, за допомогою яких члени громади можуть впливати на органи влади:

  1.     FixMyStreet — використовується для подачі скарг та повідомлень про негаразди на вулицях (поломки, аварії, неякісне виконання ремонту тощо);
  2.     WriteToThem — дозволяє громадянам зв’язатися з політиками та поставити їм запитання;
  3.     Petitions.number10 — сервіс для розміщення петицій та збору підписів;
  4.     HearFromYourMP — майданчик, де члени громади можуть говорити з депутатами про важливі для них речі, корисні суспільству. Також тут можна розповідати історії своїх звернень до органів місцевого самоврядування та центральної влади.

Раніше “mySociety” була громадською організацією “Citizens Online Democracy”, яка опікувалася створенням інструментів online-демократії. Тому всі ці сервіси активні і, як ви розумієте, працюють на користь громаді. У цієї організації гарний слоган: “Суспільство твориться громадянами”. Саме публічність та відкритість усіх цих сервісів в комплексі з активною участю громади робить можливим вплив людей на рішення, що приймає, або не приймає влада.

Всього цього відчутно не вистачає в Україні. Взаємодія влади та громади зазвичай обмежується створенням сервісів з подачі банальних скарг на стан доріг або роздачею номеру мобільного телефона голови громади. Все це швидко вмирає після звершення місцевих виборів. 

Дуже зрідка в рамках проектів міжнародної технічної допомоги з’являються громіздкі online-платформи, які відчайдушно намагаються об’єднати в собі кілька інструментів для усіх громад (наприклад, платформа електронної демократії “e-Dem”). Але самі органи влади якось не поспішають залучати громадян до прийняття управлінських рішень. 

Так, в Харківській області серед 18 територіальних громад, які встигли об’єднатися добровільно (до 2020 року), рівно у третини на сайтах немає можливості подати електронну петицію. Ще гірша ситуація щодо інших інструментів партисипативної демократії: громадських слухань, загальних зборів та місцевих ініціатив. Важко очікувати, що в таких умовах громадяни будуть активно доносити свою позицію до влади.

А як Вам вдається “достукатися” до влади? Які інструменти використовуєте Ви?

Проект «Станція швидкого реагування AntiCOVID-19»

В рамках проекту «Станція швидкого реагування AntiCOVID-19», передбачається підтримка продуктами харчування громадян, які мешкають в Харкові або Харківській області та втратили джерела доходу через карантинні заходи або хворобу (100 родин в середньому по 2000 грн на родину у залежності від кількості членів родини тощо).
Хто має право на допомогу – родини/особи, що втратили джерела для існування через введення карантину.

Критерії:

  1. Втрата роботи для найманих працівників (звільнення, відпустка за власний рахунок, скорочення тощо) – для родин з дітьми, де обидва батьки втратили роботу, або один втратив роботу, а інший знаходиться у декретній відпустці, родини з дітьми з одиноким годувальником, який втратив роботу.
  2. Закриття / призупинення мікро-бізнесу, якщо у родини немає запасів, відсотків з депозитів та інших доходів.
  3. Втрата/призупинення соціальних виплат під час карантину.
  4. Очікування соціальних виплат (народження дитини, декретна відпустка, розлучення, тяжка хвороба чи смерть годувальника тощо).

Вибір родин для надання допомоги відбуватиметься за сукупністю показників вразливості. Гарантуємо об’єктивність і всебічну перевірку даних, із дотриманням внутрішньої політики організації щодо запобігання конфлікту інтересів. У зв’язку із очікуваним великим обсягом роботи з обробки звернень залишаємо за собою право не пояснювати причини відмови.

Якщо ваша родина втратила джерела доходу під час проведення карантину, ви потребуєте допомоги у вигляді продуктів харчування і обставини, які склалися, відповідають визначеним вище критеріям, зареєструйтеся будь ласка за посиланням https://forms.gle/okTnQb4L3hopTHhaA

 Якщо з об’єктивних причин ви не можете заповнити анкету самостійно, звертайтеся на гарячу лінію 0800 408 400 у робочі дні з 10.00 до 15.00

Проект реалізується за підтримки Black Sea Trust, a Project of the German Marshall Fund of the United States.

Opinions expressed in this publication do not necessarily represent those of the Black Sea Trust or its partners.

#СтанціяХарків_covid19 #BST