Архив рубрики: Станция Здоровья

Гепатит С – запитання без відповідей

Гепатит для великої кількості людей — як вирок. І якщо хворих на гепатит А миттєво госпіталізують, щоб запобігти поширенню хвороби на оточуючих, то при виявленні у людини вірусного гепатиту С, хворий залишається наодинці з вірусом.

Так, є черга на безкоштовне лікування, але чекати безкоштовних ліків можна декілька років. І весь цей час людина живе на препаратах, які не лікують, а тільки підтримують організм у необхідних життєвих формах.

І це проблема, вона існує, але про неї не говорять. Ну живе собі хвора людина, шукає можливість вилікуватися, але ж вона нікого не інфікує, ну якось все вирішиться.

Скільки у нас таких хворих? Чому стільки років вони існували в режимі «врятуй себе сам» ? А якщо у них немає можливості лікуватися?

Майже одночасно до нас звернулися три сім’ї з проханням про допомогу, і ми, шукаючи вихід , почали вивчати це питання.
Що ж виходить? Якщо ви вирішили лікуватись за власні кошти, треба бути готовими до того, що офіційно вам ліки ніхто не випише – все на папірцях, або дають контакт, де придбати.

Такий папірець отримала жінка, у сина якої було виявлено гепатит С майже три роки потому. Три роки марного очікування безкоштовного лікування. І ось лікар порадив придбати самостійно препарати, які можуть вилікувати. Де їх придбати? Якого виробника? Чи дійсно допоможуть?

Щоб допомогти жінці, ми вивчили це питання, спілкувались із фармацевтами та людьми, що вже пройшли курс лікування. Ця інформація нам стала в нагоді. Буквально через короткий час знову звернення на гарячу лінію про допомогу.

Молода сім’я, що тимчасово переїхала до Харківської області, зіткнулась із проблемою в лікуванні гепатиту С. Схема все та ж. Безкоштовне лікування чекати дуже довго, як альтернативу, лікарі запропонували курс, який коштує 27 тис. грн. Вже володіючи інформацією, ми порадили де і як можна придбати необхідні ліки вдвічі дешевше.

А ось в третьому випадку ми вирішили, що не можемо залишитися осторонь. Молода жінка з немовлям на руках опікується ще своїми братами і сестрами. Одному із братів потрібна термінова операція. В процесі підготовки до неї у хлопця і було виявлено гепатит С. Тепер можливість операції повністю залежить від того, зможе хлопець пройти курс лікування від гепатиту С чи ні.

Завдяки небайдужим людям ми допомогли придбати ліки на повний курс. Будемо сподіватись, що з хлопчиком все буде добре.

Це тільки три історії… А скільки ще людей потребує поради, допомоги? Якесь дивне відчуття — ось начебто ліки є, але рецепти не дають, інформацію треба шукати самостійно всіми способами. Виникає питання — якщо зараз є можливість вилікувати багато людей, чому про це практично нічого невідомо? Чи комусь потрібні черги довжиною в декілька років?

#Станция_Здоровья #health_station #NED #Станція_Харків

 

Про послуги лікарів первинної медичної допомоги (ПМД)

Про послуги лікарів первинної медичної допомоги (ПМД). Що маємо та на що очікувати.

Отже ми всі або майже всі підписали декларацію з сімейним лікарем/педіатром/терапевтом.

Сімейні лікарі, терапевти та педіатри спостерігатимуть за вашим станом здоров’я чи станом здоров’я вашої дитини, ставитимуть діагнози та лікуватимуть найбільш поширені хвороби, травми, отруєння. За потреби ваш лікар дасть направлення до фахівця вторинної чи третинної допомоги – лора, ендокринолога, хірурга тощо – чи буде консультуватись з ним щодо вашого лікування.

Також сімейний лікар або терапевт за бажанням вагітної може вести неускладнену вагітність. Лікар може взяти вагітну на облік до 12 тижнів. Коли є необхідність або вимагає протокол, він направить вагітну до акушера-гінеколога.

Після народження дитини педіатр або сімейний лікар має проводити планові обов’язкові огляди, навіть якщо дитина здорова: 10 оглядів лікаря і 6 оглядів медсестри у перший рік, 2 огляди у другий і 1 огляд у третій.

Лікар ПМД дає направлення на такі безкоштовні обстеження:

  • Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою
  • Загальний аналіз сечі
  • Глюкоза крові
  • Загальний холестерин
  • Вимірювання артеріального тиску
  • Електрокардіограма
  • Вимірювання ваги, зросту, окружності талії
  • Швидкий тест на вагітність
  • Швидкий тест на тропонін
  • Швидкі тести на ВІЛ, вірусні гепатити

Новий порядок надання первинної медичної допомоги передбачає профілактичні огляди та аналізи для груп ризику семи захворювань.

ЩОРОКУ

  • Цукровий діабет: 45 років і старші, всі — при факторах ризику
  • ВІЛ: 14 років і старші
  • Туберкульоз: всі — при факторах ризику

РАЗ НА ДВА РОКИ

  • Рак молочної залози: 50–69 років, з 40 — при факторах ризику

РАЗ НА 1-2 РОКИ, ЗАЛЕЖНО ВІД ФАКТОРІВ РИЗИКУ

  • Гіпертонічна хвороба та інші серцево-судинні захворювання — жінки 50 років і старші, чоловіки 40 років і старші
  • Колоректальний рак: жінки і чоловіки старші 50 років
  • Рак передміхурової залози: з 40 років залежно від ступеню ризику

Про фактори ризику вам розкаже ваш лікар, неодмінно запитайте його про це.

Як повідомляється на сайті МОЗ, з липня 2019 року планується значне розширення переліку аналізів, обстежень та процедур, що будуть виконуватись у закладах ПМД за державні кошти. Ми будемо відстежувати дану інформацію та повідомляти на нашій сторінці.

2019_01_1

Інформація взята з сайту МОЗ http://moz.gov.ua

 

#Станция_Здоровья #health_station #NED #Станція_Харків

«Доступні ліки»: моніторинговий візит до Краснокутського району Харківської області

На початку 2019 року волонтерами ГО «ВІ «Станція Харків», в рамках проекту «Сприяння прозорості у сфері охорони здоров'я Східної України» за підтримки National Endowment for Democracy (NED), було здійснено моніторинговий візит до Краснокутського району Харківської області, в ході якого було проведено вибіркове анкетування жителів району, аналіз якого показав досить непогану обізнаність населення щодо ключових аспектів медичної реформи.

Зокрема, було виявлено практично стовідсоткове підписання декларацій респондентів з сімейними лікарями, проте досить низькою є їх  активність  щодо участі в Урядовій програмі «Доступні ліки» (звичайно, тих категорій населення, на які вона розповсюджується). Ключова проблема полягає в тому, що більшість з потенційних учасників програми просто не зверталася до сімейних лікарів з даного питання, пояснюючи це тим, що не звикли до «безкоштовних ліків». Проте, зі сторони користувачів програми  нарікань практично не було, за винятком проблеми «закінчення в аптеках-учасницях програми «Доступні ліки» медичних препаратів до 15 числа щомісячно», тобто знову відкритою є проблема реімбурсації.

Цікавою була інформація щодо того, як керівництво КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Краснокутського району» Краснокутської районної ради вирішило проблему для осіб зі значно зниженою рухомою активністю (IV група), які не в змозі самостійно прийти на прийом до лікаря, делегувати у так званий «виїзний» день додому лікаря, з яким було підписано декларацію, для того, щоб виписати рецепт, а потім соціальний працівник (а в одному з сіл – навіть сільський голова) збирають рецепти і отоварюють їх в аптеках. Досить цікавий досвід. Загалом, на території Краснокутського району за 2018 рік, на  Урядову програму «Доступні ліки» було витрачено понад 730 тис. грн.

Стосовно проведеного моніторингу щодо наявності та змістовного наповнення  інформаційних стендів у медичних закладах смт Краснокутськ, варто зазначити, що волонтери були приємно здивовані побаченим – стенди та їх інформативність були кращими, ніж у медичних закладах міста Харків. Проте, здивувало оголошення у приміщенні денного стаціонару (дослівно): «При зверненні на прийом, перші 3 дні проводиться безкоштовне забезпечення шприцами, ватою, системами, розчином натрію хлориду, спиртом, рукавичками». Постало цілком логічне запитання – чому лише 3 дні, та де ж гарантоване забезпечення лікарськими засобами, яке передбачає медична реформа?

Узагальнивши отриману інформацію, робимо висновок, що населення Краснокутського району позитивно оцінює медичну реформу, а також очікує на липень 2019 року, коли можна буде отримати безкоштовне діагностичне обстеження.

#Станция_Здоровья #health_station #NED #Станція_Харків

Можливості економії за програмою “Доступні ліки”

Як показав наш мониторінг, 76% опитаних знають про державну програму “Доступні ліки” (далі ДЛ), і це чудово. Але, разом з тим, мало хто поінформований про препарати з частковою компенсацією. Часто люди з тяжкими захворюванням, відмовляються від участі у програмі, бо вважають, що в перелік входять найдешевші препарати, які мало кому підходять та неефективні. Але це помилкове судження.

Нещодавно до нас звернулася літня жінка, що перенесла операцію на серці. Вона приймає велику кількість ліків, коштів на які не вистачає. Про програму ДЛ чула, але їй сказали, що її ліки не входять до переліку безкоштовних препаратів. Ми попросили жінку надати список ліків, що вона постійно приймає і почали з ним працювати.
Далі за пунктами:

  1. Знаходимо препарат в інтернеті, записуємо його діючу речовину (це буде міжнародна непатентована назва).
  2. Проходимо за посиланням до реєстру ліків програми http://moz.gov.ua/uploads/1/6961—6387_dn_20180803_1446_dod.pdf
  3. Знаходимо діючу речовину в переліку (колонка №2), скоріш за все їх там буде декілька.
  4. Дивимось наступну колонку (№3), знаходимо торговельну назву свого препарату. Знайшли.
  5. Далі дивимось у колонку №12. Це роздрібна ціна за упаковку. Наступною нас цікавить колонка №15, це буде сума, яку компенсує держава. І, відповідно, в колонці №16 вказана сума, яку маєте доплатити за ліки ви.

Тепер наш пошук за цією схемою.
Лопірел — діюча речовина Клопидогрель, є в реєстрі. Далі знайшли наш Лопірел. Його роздрібна ціна складає 87,30 грн. Держава компенсує 55,28 грн, і відповідно пацієнт доплатить 32,02 грн.
Корвазан (0,025 мг) — діюча речовина Карведилол, є в реєстрі. Ціна саме Корвазану складає 109,88 грн, з них 49,62 грн компенсує держава, доплата пацієнтом складає 60,26 грн.
Отже з п’яти препаратів, які щомісяця приймає жінка, два входять до реєстру.

Рахуємо гроші:
Лопірел приймається один раз на добу, економія на місяць — 55,28 грн.
Корвазан приймається двічі на добу, економія на місяць — 99,24 грн.
Разом це 154,52 грн економії щомісяця, лише на двох препаратах.
Ми не будемо робити висновки, залишимо їх на ваш розсуд, друзі.

#Станция_Здоровья #health_station #NED #Станція_Харків

2018_12_12

«Доступні Ліки»: по следам мониторинга

По «горячим следам» мониторинга реализации программы «Доступні Ліки»

Некоторым жителям нашего города, чтобы принять участие в программе «Доступні Ліки», необходимо пройти непростой путь.

Шаг 1. Записаться и прийти на прием к своему лечащему врачу, чтобы заказать рецепты. После этого необходимо подождать несколько дней.

Шаг 2. Записаться на прием к своему лечащему врачу, прийти и получить рецепты. Все это лучше сделать в конце месяца, чтобы получить препараты в аптеке в начале следующего.

Шаг 3. Получить препараты в определенной аптеке. Иногда приходится выстоять в очереди от 1,5 до 2,5 часов, хорошо если в аптеке, а не на улице.

Харьковчане пробовали получить лекарства в других аптеках города, работающих в рамках программы «Доступні Ліки». Ответ удивляет: «Мы вашу поликлинику не обслуживаем».

Работающие горожане говорят, что не могут потратить столько времени на получение препаратов. Людям пенсионного возраста по состоянию здоровья сложно пройти весь этот путь. А если вдруг человек заболел в конце месяца и не смог заказать рецепты, то вообще нет смысла их получать, после 15 числа препаратов во многих аптеках просто нет. Либо висят объявления о том, что в этом месяце закончились деньги на программу.
Вот такой марафон приходится пройти некоторым нашим подопечным.

Сейчас мы работаем над тем, чтобы написать рекомендации в МОЗ, как усовершенствовать работу программы, и сделать её максимально удобной для людей. Мы рассчитываем на ваш опыт и ваши советы, друзья. Что скажете?

#Станция_Здоровья #health_station #NED #Станція_Харків

Як отримати інформацію про наявність безкоштовних ліків у медичних закладах

Коли ми або наші близькі потрапляємо до лікарні, перед нами постає питання придбання ліків та витратних матеріалів. В більшості випадків ми отримуємо папірці з призначеннями лікарів та купуємо все за власний кошт. Бо в нашому суспільстві існує стереотип, що лікарні зовсім не фінансуються та не забезпечуються нічим необхідним. Але чи так це насправді?

Отже, існує Наказ МОЗ України від 26.04.2017 р. № 459, де йдеться про затвердження порядку розміщення на інформаційних стендах у закладах охорони здоров’я інформації щодо наявності лікарських засобів, витратних матеріалів, медичних виробів та харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, отриманих за кошти державного та місцевого бюджетів, благодійної діяльності і гуманітарної допомоги.

Оприлюдненню підлягає інформація щодо наявності:

1) лікарських засобів та харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, отриманих за кошти державного та місцевого бюджетів, благодійної діяльності і гуманітарної допомоги, із зазначенням:

  • торгівельної назви;
  • назви діючої речовини;
  • форми випуску та дозування;
  • джерела отримання (кошти державного та місцевого бюджетів, благодійної діяльності і гуманітарної допомоги);
  • наявної кількості (актуальний стан раз на тиждень) у закладі охорони здоров’я;
  • терміну придатності;

2) витратних матеріалів та медичних виробів, отриманих за кошти державного та місцевого бюджетів, благодійної діяльності і гуманітарної допомоги, із зазначенням:

  • найменування;
  • джерела отримання (кошти державного та місцевого бюджетів, благодійної діяльності і гуманітарної допомоги);
  • наявної кількості (актуальний стан раз на тиждень) у закладі охорони здоров’я;
  • терміну придатності.

Інформаційний стенд розміщується всередині біля виходу із закладу охорони здоров’я у місцях вільного доступу для пацієнтів та відвідувачів (у тому числі людей з інвалідністю) та в кожному відділенні, де перебувають на лікуванні стаціонарні хворі.

2018_12_11

Інформаційний стенд не може містити рекламні матеріали будь-якого формату.

Разом з тим, відповідно до Наказу МОЗ України від 2 червня 2016 року № 509,  з метою забезпечення відкритості і публічності системи державного забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами, медичні установи (їх керівники) мають забезпечити розміщення на персональних офіційних web-сайтах інформації щодо потреби, стану забезпечення, наявних залишків лікарських засобів та медичних виробів, що закуповуються за бюджетні кошти.

Отже, пацієнт має щонайменше два джерела інформації про наявність ліків та медичних матеріалів в лікарні. Це інформаційний стенд та офіційний web-сайт лікарні.

Шановні друзі, сподіваємось ця інформація була корисною. В разі виникнення у вас проблем із доступом до описаної інформації, радимо звертатися на нашу гарячу лінію 0800 408 400.

#Станция_Здоровья #health_station #NED #Станція_Харків

На фото: Стенд Сумської міської стоматологічної поліклініки (з сайту tribuna.sumy.ua)

Гепатит С — не вирок!

Проект «Сприяння прозорості у сфері охорони здоров'я Східної України» за підтримки National Endowment for Democracy (NED) триває. За два місяці роботи можна сказати, що питань по медичній реформі у людей дуже багато. І наше завдання розібратися самим і зробити отриману інформацію доступною всім.

Тішить те, що про нашу роботу стає відомо не тільки людям з числа ВПЛ. До нас почали звертатися за допомогою і жителі міста Харкова.

Ось зовсім недавно зателефонувала пенсіонерка, яка мешкає в Харкові. У її сина виявили гепатит С. Звернувшись до лікарні, стало зрозуміло, що потрапити на лікування за програмою практично не можливо. Скоріше так – на чергу поставлять, але термінів ніхто не називає, мовляв, хворих багато, а фінансування пільгового лікування дуже обмежене. Запропонували шукати і купувати ліки самим. Ми почали пошук.

Насамперед, переглянули всю інформацію з даного захворювання. Знайшли публікацію в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун на її сторінці в ФБ від 25 квітня 2018 року, в якій повідомлялося про те, що для лікування гепатиту С з США надійде препарат Совалді, який можна буде придбати в аптеках, і курс лікування яким повністю виліковує гепатит даного виду, та й ціна курсу (3 місяці) не фантастична.

Почали шукати ліки в аптеках України – безрезультатно. Знайшли ліки в Росії, але їх ціна за курс там 9000 у.о, в той час, як в Україні курс лікування анонсувався за ціною всього лише 750 у.о. Різниця, звичайно, колосальна.

Не знайшовши необхідного препарату в наших аптеках, вирішили звернутися безпосередньо до Уляни Супрун за роз'ясненням, де в Україні можна купити анонсовані нею в квітні 2018 р препарати.

Чесно кажучи, надії на відповідь майже не було, але відповідь прийшла.

У ній йдеться про те, що з липня 2018 року в аптеках України можна придбати інші ліки, не менш ефективні, що надходять нам з Єгипту. Ось посилання на ці ліки, гадаємо, що воно дуже корисне для тих, кому потрібно пройти курс лікування гепатиту С.

http://moz.gov.ua/article/news/gepatit-s---bilshe-ne-virok-v-ukraini-vilikujut-usju-chergu-pacientiv

Перевірили – в аптеках препарат є, а, отже, є і шанс на одужання. Висновок такий – ніколи не можна впадати у відчай, на сьогоднішній день є механізми, як допомогти собі та близьким, якщо вам самостійно не вдається, звертайтеся, ми підкажемо як.

#Станция_Здоровья #health_station #NED#Станція_Харків

Чи є перебої з «Доступними ліками» в Харкові?

У Харкові люди не завжди можуть отримати безкоштовні препарати з державної програми «Доступні ліки». Про це розповідає Алла Фещенко, голова громадської організації «Станція «Харків». 

За словами Фещенко, відкрито скаржитись люди бояться. В обласному управлінні охорони здоров'я про такі випадки не відомо, говорить віце-губернатор Михайло Черняк. За його даними, цьогоріч більше півмільйона жителів Харківщини отримали ліки безкоштовно чи зі знижкою.

Источник

«Доступні ліки»: як покращити механізм фінансування

Від жовтня громадська організація «Волонтерська ініціатива «Станція Харків» за підтримки американського Національного фонду на підтримку демократії (National Endowment for Democracy) реалізує проект «Сприяння прозорості в сфері охорони здоров'я Східної України». Упродовж року наша команда відстежуватиме механізми прозорості і підзвітності у секторі охорони здоров'я України. Головна мета — сприяння реалізації медреформи на Харківщині.

 

Попри нещодавній старт проекту, ми вже отримали два десятки повідомлень від громадян. Серед них — випадки, коли за урядовою програмою «Доступні ліки» лікар відмовляється виписувати рецепт на безкоштовні медикаменти, або аптека не видає препарат. Аргумент в обох випадках один — «відсутність коштів».

 Якою є причина проблеми? Щоб з'ясувати це, команда проекту вирішила розібратися в механізмі фінансування програми «Доступні ліки».

 В його основі лежить процедура реімбурсації, тобто компенсації аптекам вартості медикаментів, відпущених пацієнту за рецептом, за рахунок коштів державного бюджету України.

 Сам механізм реімбурсації має кілька етапів, і своєю складністю провокує проблеми й збої.

 Ключові учасники процедури реімбурсації — пацієнт (отримує безкоштовні ліки), лікар (виписує рецепт за визначеною формою) і аптека (учасник програми).

 Для участі у Програмі аптека має укласти договір з органом місцевого самоврядування і зобов’язана безкоштовно видати пацієнту ліки за рецептом (або запропонувати дорожчий аналог, заплативши різницю в ціні).

 Де аптека візьме гроші для закупівлі ліків — справа аптеки. Це потребує виокремлення оборотних коштів, яких банально може не бути. Відтак, немає нічого дивного, що аптеки не поспішають долучатися до програми або відмовляють у медикаментах.

 Двічі на місяць аптека надає звіт про відпущені ліки місцевим «розпорядникам бюджетних коштів», що здійснюють функції охорони здоров'я. Таких розпорядників визначає місцева рада при затвердженні місцевого бюджету.

 Зазвичай розпорядниками коштів є органи управління системою охорони здоров'я (наприклад, Департамент охорони здоров'я Харківської міськради). Саме з ним аптека і укладає договір.

 Орган місцевого самоврядування компенсує аптеці витрати. Для цього він використовує кошти, що надійшли з держбюджету у вигляді медичної субвенції. Питання розподілу субвенції між містами України — дещо політичне (проект держбюджету готує Кабінет Міністрів, а затверджує його Верховна Рада).

Спочатку при підготовці проекту держбюджету чиновники мають спланувати, скільки коштів й де знадобиться на безкоштовні медикаменти. Потім їх плани «відкорегують» народні депутати, в результаті чого проект бюджету може серйозно змінитися.

 Після затвердження держбюджету Державна казначейська служба нараховує гроші на рахунки розпорядників бюджету місцевого. І тільки після цього виконавчі органи місцевих рад отримують можливість розрахуватися з аптеками.

 Шлях бюджетних коштів до аптеки є доволі складним. На всіх етапах процедури можуть виникнути затримки, зволікання й інші «сюрпризи», в результаті яких аптеки можуть не отримати гроші вчасно.

 У випадку, коли у розпорядника коштів місцевого бюджету не лишається грошей на рахунку для проведення реімбурсації, можна очікувати, що місцеві чиновники можуть рекомендувати лікарям не виписувати рецепти на безкоштовні ліки.

 У цій ситуації всі учасники процедури вимушені чекати, поки Казначейство нарахує гроші, якими можна буде розрахуватися з аптеками.

 Такий механізм доволі складно визнати вдалим: багато що залежить від політичної волі депутатів, очевидні складні технічні моменти, що створюють підстави для збоїв.

 Це здійснювалося б ефективніше, якби аптеки отримували компенсацію в обхід місцевих депутатів і чиновників — безпосередньо з держбюджету через Національну службу здоров’я України. Це дозволить уникнути залежності від політичних ігор або зволікання місцевих чиновників.

 В рамках проекту «Сприяння прозорості в сфері охорони здоров'я Східної України» громадська організація «Волонтерська ініціатива «Станція Харків» відстежуватиме виконання органами влади й медичними установами законодавчих засад щодо прав пацієнтів. Серед цілей проекту — перевірка повноти інформування пацієнтів щодо їхніх прав, відбору лікарів для первинної медичної допомоги, а також реалізації програми «Доступні ліки». На основі висновків «Станція Харків» сформує рекомендації з усунення корупційних ризиків і мінімізації зловживання державними коштами.

 Автор:

Почему возникают перебои с «Доступными лекарствами»

Пациенты харьковских поликлиник начали жаловаться на перебои в работе программы «Доступные лекарства». Якобы врачи отказываются выписывать рецепт на получение бесплатных препаратов, аргументируя это «отсутствием средств». Либо аптека отказывает в выдаче лекарств по рецепту.

С октября представители общественной организации «Волонтерская инициатива «Станция Харьков» мониторят ситуацию с доступом ко льготным лекарствам. Общественники зарегистрировали около 20-ти жалоб. Со сложностями столкнулась и семья руководительницы проекта Аллы Фещенко.

«Моя мама несколько месяцев получала рецепты от давления, а в октябре ей сказали, что до конца года, скорей всего, их не будет, что программа приостановлена», — рассказывает Фещенко.

Участники проекта принимают обращения по горячей линии, а также на личном приеме социального консультанта. По их словам, в частности, в поликлиниках №№ 11 и 25 пациенты жаловались на отказ выписать рецепт.

smi2018-1

В случае отказа в рецепте они советуют идти к главврачу и требовать официальный отказ. Говорят, так проблема сразу решается. Сейчас общественники готовят обращения к местным властям и МОЗ с требованием разобраться в ситуации.

А вот харьковчанка Елена Рассказова получила рецепт на препарат от астмы без проблем. Перед тем как выписать документ, доктор позвонила в аптеку, где подтвердили наличие лекарства. С рецептом Елена отправилась за необходимой суспензией, но при получении столкнулась со сложностями. В аптеке вместо 20-ти штук предложили выдать только одну.

«Сказали, что препарат разобрали, хотя аптека находится через дорогу от поликлиники, и я туда пошла сразу после звонка доктора. Тогда я включила видеозапись и попросила объяснить, почему не дают лекарство. Девушка сразу закрыла кассу. Я тогда обратилась к другой сотруднице,  и та сказала, что есть 10 небул, но они все равно должны забрать мой рецепт на 20. Я спросила, могу ли я получить часть сейчас, а остальные 10 позже, мне ответили отказом», — говорит Елена.

История Елены произошла в аптеке по адресу: улица Космическая, 25.

По словам заместительницы директора департамента здравоохранения Елены Головиной, местные власти не могут влиять на аптеки, так как это частные структуры. А вот перебои с выпиской рецептов действительно случались, но летом. Они были связаны с реорганизацией медучреждений в коммунальные некоммерческие предприятия.

Раньше аптеки заключали договора на компенсацию стоимости лекарств с медучреждениями. В связи с переходом на другую форму хозяйствования с июля счета последних были закрыты. С сентября распорядителем бюджетных средств стал департамент здравоохранения. Он заново начал процедуру заключения договоров с аптеками до конца года. Остаток денег, которые раньше были направлены на лечебные учреждения, перешли на счет департамента, и теперь он возмещает затраты аптек по программе.

Елена Головина уверяет, что задержек с перечислением денег аптекам и проблем с получением рецептов нет. Субвенции в 30,5 миллиона гривен, выделенной на Харьков, вполне хватит на весь год. К программе присоединились 40 аптек (всего по области — 504). Состоянием на ноябрь врачи выписали более 522 тысячи  рецептов. Из них 442 тысячи — на препараты для лечения сердечно-сосудистых заболеваний.

Замдиректора департамента связывает недостаток лекарств в аптеках с сезонностью. Мол, по окончанию огородного сезона пациенты активно занялись здоровьем и больше стали обращаться за льготными препаратами.

«С аптекой заключается договор и помесячно распределяется, какую сумму они могут взять. И эта сумма доводится до поликлиник. То есть, они стараются на эту сумму выписывать рецепты. Иначе, если не контролировать деньги, они сразу растратятся», — объясняет замдиректора.

По ее словам, проблемы возникают, как правило, во второй половине месяца, когда учреждения уже успели исчерпать примерный лимит. Бесплатные лекарства заканчиваются, и остаются те, за которые нужно доплатить.

«Должна предупредить, что выписка рецептов будет закончена, скорее всего, в первую декаду. Последний отчет мы должны сдать 17-го декабря, чтобы вовремя перечислить деньги», — сказала Головина.

Сообщить о нарушениях в реализации программы «Доступные лекарства» можно на сайте Правительственного контактного центра или по телефону горячей линии 1545.

Источник