Чи дотримуються карантинного режиму в поліклініках?

Епідемія COVID-19 привносить свої особливості до порядку функціонування публічних інституцій. Не завжди ці нововведення є приємними та зручними для відвідувачів – ми тільки привчаємося жити в умовах постійного поширення хвороби. Проте, існують такі установи, відвідуванню яких не зможе завадити жоден карантин. І тому нові правила поведінки в громадських місцях (як і новий формат надання послуг) поступово впроваджуються в публічних закладах.
Одними з таких закладів є медичні установи. Епідемія тільки збільшила причини для масового звернення до цих закладів. Тому саме тут у відвідувачів найвищі шанси зустріти носіїв COVID-19. І тому саме тут варто очікувати підвищеної уваги працівників установи до відвідувачів та додаткових заходів із захисту та протидії епідемії.

Саме ці антиепідеміологічні заходи в медичних установах мимоволі перевірили на собі експерти громадської організації «Волонтерська ініціатива «Станція Харків». Впродовж літа в рамках проекту «Підтримка прозорості Медичної реформи на сході України», яка реалізується за підтримки National Endowment for Democracy (США), вони здійснювали оціночні візити до закладів охорони здоров’я Харкова, які надають первинну медичну допомогу. Це дозволило одночасно оцінити ставлення керівництва медичних закладів до безпеки пацієнтів.
А цю турботу можна відчути практично в усіх медичних закладах міста. Щоправда, в кожній окремій установі ця турбота проявляється по-різному та має різний ступінь успішності. Так, наприклад, в деяких закладах з надання ПМД запроваджено відео-консультації із лікарем. Щоправда, це мало кого стримує від особистого приходу до поліклініки – пацієнти іноді навіть скупчуються в коридорах, піддаючи себе та інших загрозі заразитися.
В багатьох медичних закладах (в 15 з 34) на вході організовані своєрідні «антивірусні пости», які забезпечують додатковий захист від віруса. Так, майже скрізь на вході розташовані санітайзери із антисептиком, яким можна безкоштовно обробити руки. В переважній більшості цих установ за допомогою пірометрів (безконтактних термометрів) здійснюється контроль температури відвідувачів. При цьому, в дитячих закладах проходження цієї процедури є обов’язковим – відвідувачу не дадуть зайти всередину, якщо він не пройде цей скринінг. Хоча, чи не в кожній установі є свій порядок: в «дорослих» медзакладах не вимірюють температуру у дітей, в «дитячих» — у дорослих.
В деяких медичних закладах на вході фіксують інформацію про відвідувачів: прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання, до якого лікаря прийшов. Незрозуміло, навіщо це робиться, але виникають запитання щодо доречності та законності цієї процедури, адже ця інформація відноситься до персональних даних. І, знов таки, в «дорослих» установах такі дані не записують щодо дітей, в «дитячих» — щодо дорослих.
Щоправда, іноді всі ці застережні заходи насправді виявляються половинчастими – кілька разів експертам ГО ВІ «Станція Харків» вдавалося застати такі антивірусні пости пустими (при цьому, було видно, що зазвичай такий пункт працює і в ньому перебуває медичний працівник). Але якщо завітати до такого медзакладу в суботу, або під час обідньої перерви, або відразу після завершення робочого дня (коли доступ відвідувачів до приміщень ще відкрито) пустота на вході дещо напружує.
На жаль, такий ретельний контроль на вході зазвичай не має своїм продовженням аналогічної турботи про здоров’я пацієнтів всередині медичних закладів. Не зважаючи на те, що практично в усіх установах з надання ПМД запроваджена можливість дистанційного запису на прийом до лікаря (записатися можна через Internet або телефонам), ця система не дозволяє уникнути скупчення людей в чергах до лікаря. Чи то система попереднього запису на прийом не працює, чи то люди не поспішають нею користуватися, чи то у керівництва медзакладів не вистачає менеджерських здібностей, щоб вирішити цю проблему. Але достатньо часто люди приходять до лікарень та у великій кількості стоять в чергах в коридорах, цим самим створюючи сприятливі умови для поширення COVID-19.
В деяких медзакладах намагаються створити додаткові умови для безпеки відвідувачів всередині своїх будівель. Так, санітайзери є в 17 з 34 закладів ПМД, а в деяких установах на сходинках на кожному поверсі розташовано додаткові санітайзери із антисептиком. Але далеко не завжди ці санітайзери є заповненими – калька разів наші експерти зустрічали пусті ємності. Майже весь персонал медичних закладів ходить в захисних масках, але не у всіх медпрацівників ці маски надягнуті. А в одній з установ Харкові навіть обмежили місця для сидіння, перемотавши їх скотчем. Така хитра вигадка дійсно дозволяє хоч якось забезпечити хоч якесь дистаціювання при сидінні. Проте, всі ці заходи зустрічалися вкрай нечасто, а тому сприймалися швидше як творча ініціатива окремих керівників.
В цілому, в закладах охорони здоров’я Харківської області, які надають первинну медичну допомогу, вдалися до додаткових заходів для протидії епідемії COVID-19. Ці заходи впроваджені завдяки значній організаційній роботі, на них виділені певні кошти. А деякі вигадки в окремих медустановах радують своєю оригінальністю. І за умов належного виконання ці заходи дійсно могли б дещо перешкодити епідемії розповсюджуватися. Проте, відсутність наполегливості в реалізації цих заходів та їх фрагментарність дуже сильно знижує ефективність протиепідеміологічної боротьби.